ГлавнаяРегистрацияВход Книга ПАМЯТЬ “Смолевичский район” Четверг, 18.04.2024, 19:36
  Дакументы сведчаць Приветствую Вас Гость | RSS

 
 

ПИСЬМО ПРАДСТАЎНІКА КНЯЗЯ РАДЗІВІЛА АРАЧЭЎСКАГА КНЯЗЮ РАДЗІВІЛУ АБ ВЫСТУПЛЕННІ СЯЛЯН У ЯГО ВАЛОДАННІ ДРАЧКАВЕ СУПРАЦЬ ШЛЯХЦІЦАЎ I АКАНОМА МОЙПША

13 красавіка 1748 г.

Светлейший князь, господин мой и благодетель! Припадая к ногам вашим, сообщаю, что в Драчковском владении вашей милости, находящемся в пользовании пани Ментыцкой, случилось недостойное происшествие. Как установлено, ясновельможный пан Арамович, собрав 14 чел., среди которых находилась и шляхта, а также один рыцарь из той же хоругви, что и он, в сопровождении возного приехал в 10 час. ночи в дер. Домошаны, принадлежащую к Драчковскому владению.

Одни говорят, что они сразу легли спать, а другие письменно показали, что они начали связывать и мучить людей. Крестьяне дали знать соседям и в течение часа из этой и других деревень быстро собралось свыше 100 чел., которые стали наступать. Во время этого нападения были ранены трое крестьян, но все они останутся живы. Те, забаррикадировавшись и не имея больше, чем стрелять, старались просьбами умилостивить крестьян. Последние, не обращая внимания, ломились, но вломиться не смогли. Тогда они обложили дом соломой и хотели поджечь. Видя это, Арамович и его сообщители, запершиеся в доме, вышли.

Крестьяне поступили с ними, как им вздумалось. Достаточно сказать, что господа попомнят драчковских крестьян до конца жизни.

В этой свалке зверски избили тамошнего управляющего Мойгиша, которого осматривали в Минске. Голову ему пробили до самого мозга, переломали кости рук и ног.

Притом те же крестьяне также зверски избили земянина той же волости. Он еще жив, но в тяжелом состоянии. Его милость пана Арамовича и другого рыцаря уважили в свое удовольствие. Обоих сообщников основательно связали и наделили их колодками на руки и ноги. Хорошо обо всех позаботившись, они продержали их под замком с 28 марта до 9 апреля и повезли под охраной в Слуцк, так что заволновалось все Минское воев. и немало должностных лиц сбежало в Минск.

Итак, предвидя, что из настоящего положения могут возникнуть волнения, я поспешил в Минск. По пути их догнал хорунжий пан Лясковский. Не говоря о своих намерениях, я велел их освободить, оставив 2 чел. в качестве свидетелей, а 4 зачинщиков приказал доставить в Слуцк. Сейчас они в замке под стражей.

По прибытии в Минск я подал жалобу для занесения в книги на основании произведенного мною допроса. Е. м. пан Ментыцкий тоже подал на основании выписки из протокола освидетельствования Арамовича. Я немедленно внес отзыв от вашего имени, указав, что вы, в. м. князь, господин мой и благодетель, ничего не знаете, ибо нахальные крестьяне всюду объявили, будто им дано такое указание нашим милостивым князем. Об этом мне говорили многие минские должностные лица, но я всеми силами отрицал это, утверждая, что бунты у нас немедленно усмиряются.

Ведь во всей Короне и Литве известно кричевское выступление, в котором погибло 2000 бунтовщиков. Так и теперь может случиться. И если бы даже не стало Драчкова, то и так у в. м. светлейшего князя и благодетеля останется дважды по 100 000 подданных.

Сообщаю об этом, посылаю выписки и отзыв.

Нижайший слуга в. м. светлейшего князя, господина моего и благодетеля, Юзеф Орачевский. Дня 13 апреля 1748 г.

Белоруссия в эпоху феодализма. Мн., 1960. Т. 2. С. 394396.

 

АКТ КАМОРЧАГА ДЭКРЭТА НАКОНТ МЕЖАЎ МЯСТЭЧКА ПРЫЛЕПЫ

8 мая 1778 г.

Года 1778, месяца мая 8 дня.

На ўрадзе ЯКМ Мінскага ваяводства стаў асабіста кс. Гедэон Гаеўскі, старшыня мінскага кляштара Св. Базыля, і падаўца актаў выпіс дэкрэта (...):

«Выпіс рашэння каморніцкага суда паводле дэкрэта Галоўнага Трыбунала ВКЛ ад 1775 г., месяца сакавіка 14 дня Навагрудскай кадэнцыі, якое вынесена ў тым жа 1775 г., 26 чэрвеня, у спрэчцы паміж маёнткам Прылепы мітрапаліта Усяе Русі кс. Грабніцкага і маёнткам Кардоўшчына кн. Халяваў, якія размешчаны ў Мінскім ваяводстве, каторая спрэчка пачалася 5 лютага 1756 г. (...)

Справа па скарзе п. Клеафаса Гласкі, пінскага падчашага, упаўнаважанага і генеральнага камісара маёнткаў кс. Фларыяна Грабніцкага, мітрапаліта Усёй Русі, полацкага біскупа на кн. Яна, Мацея, Антонія, Стэфана і Францішка Халяваў, родных братоў, і пана Юзафа Пагоскага, (...) аб тым, што маёнтак Прылепы Мінскага ваяв., які ад доўгіх часоў належаў кн. Чартарыйскім, вячыстым правам дастаўся пісару п. Яну Уладыку Яцкевічу, а пасля яго смерці яго зяцям і дочкам кн. Васілю Іванавічу і Ганне з Яцкевічаў Саламярэцкім і панам Яну і Марыяне з Яцкевічаў Завішычам. Палову гэтага маёнтка пры р. Усяжы кн. Васіль і Ганна Саламярэцкія 15 верасня 1512 г. прадалі за 120 коп грошаў мітрапаліту Усяе Русі кс. Солтану і яго наступнікам і надалі ва ўласнасць паводле старых абмежаванняў. Другую палову маёнтка Прылепы паны Ян і Марыяна Завішы прадалі таму ж мітрапаліту кс. Солтану 21 лютага 1518 г., каторы продаж быў прызнаны ў актах Галоўнага Трыбунала ВКЛ 30 верасня 1627 г. (...) У маі 1518 г., 6га індыкта кароль Жыгімонт I пацвердзіў мітрапаліту кс. Солтану два купчыя лісты на мк Прылепы, дадзеныя Саламярэцкімі і Завішамі, з абмежаваннем яго земляў на вечныя часы. Пазней, ужо пасля смерці кс. Солтана, б мая 1598 г. п. Захарыяш Смешка ад імя ўладальніка мітрапаліта кс. Міхала Рагозы мк Прылепы, падаўшы ў адміністрацыю п. Паўлу Старусе, інвентаром апісаў. У далейшым часе, калі паміж прылепскімі землямі і маёнткам Сурожыцы, які быў у пасэсіі п. Даніэля Панятоўскага, распачалася памежная спрэчка, суддзі ад караля Жыгімонта III віленскі падкаморы п. Крыштаф Кавячынскі і п. Адам ВельямінРуцкі, а таксама кар. камісары пп. Марцін Івашкевіч і Траян ТамковічСяліцкі 7 лістапада 1631 г. з'ехаліся на мясцовасць і, выслухаўшы сведкаў і агледзеўшы дакументы, пакінулі мяжу прылепскую паводле абмежавання ў лісце Завішаў. Гэты дэкрэт кар. камісараў кароль Жыгімонт III 1 лютага 1632 г. пацвердзіў сваім прывілеем. У апошнія часы, калі мітрапаліт Усяе Русі кс. Фларыян Грабніцкі працягнуў працэс у Галоўным Трыбунале ВКЛ, пачаты яго папярэднікамі з дзедзічамі мка Астрашыцкі Гарадок, папярэднікамі цяперашняга ўласніка мінскага скарбніка п. Антонія МінкоўскагаБагушэвіча, аб законе сенажаці над р. Усяжай, п. Багушэвіч паводле старажытнага абмежавання сваім угодлівым лістом ад 3 снежня 1749 г. паступіў гэтую сенажаць да маёнтка Прылепы.

[1] [2]

 
 
Форма входа

Календарь новостей
«  Апрель 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
 

Copyright MyCorp © 2024